Головна сторiнка > Блог > Ковані вироби за 8 прийомів

Блог

01 Грудня 2010

Ковані вироби за 8 прийомів

Ковальських прийомів дуже багато, вони мають певну послідовність, але, узагальнюючи можна звести їх до восьми основних:

1) Осадка

Якщо довжину заготовки потрібно зменшити, збільшивши її поперечний переріз, застосовують осадку. При цьому деталь нагрівають цілком, ставлять вертикально на ковадло й, міцно втримуючи щипцями, б'ють кувалдою по верхньому кінці. Необхідно стежити, щоб деталь не гнулася, і періодично вирівнювати її.

Прийом, коли утовщують лише частину заготовки, називається висадженням. При висадженні нагрітої залишається лише частина, що підлягає стовщенню (кінці прохолоджуються почерговим зануренням у воду). Кування відбувається так само, як і при осадці.

2) Витяжка

Якщо потрібно збільшити довжину деталі за рахунок зменшення товщини, її витягають. При цьому розпечений прут кладуть на ковадло й розковують кувалдою по всій довжині, періодично повертаючи його на 90° (якщо прут квадратного перетину). Для витяжки круглих болванок застосовують сідлообразні обжимки. У процесі кування треба увесь час повертати деталь навколо осі. Аналогічним способом робиться зчалювання в тих випадках, коли частина прута повинна мати форму пластини.

3) Рубання

Якщо кування необхідно розділити на дві частини, застосовують ковальське рубання. При цьому деталь нагрівають до темно-червоного кольору, кладуть на ковадло й розрубують ударами молота по ковальському зубилу. Прорубавши кування на три чверті, неї перевертають і закінчують операцію зі зворотної сторони. Процес може бути прискорений наполовину, якщо рубання робити не на плоскій стороні ковадла, а на підсіканні, вставленої в ковадло. При цьому потрібно стежити, щоб загартовані вістря зубила й підсікання не збігалися щоб уникнути ушкодження інструмента.

Дуже часто в художньому куванні деталь не прорубують наскрізь, а залишають надрубаною. Цей прийом одержує подальший розвиток: надрубані відростки можуть бути витягнуті й перетворені в завитки, листи, квітки. Обрубання й вирубка застосовуються при виготовленні ажурних деталей зі складним силуетом (ковані квіти, розетки).

4) Гнуття

Дуже часто заготовкам надається вигнута форма. У тому випадку, коли деталь товста, у місці вигину відбувається перекручування заготовки - тоншання. Це можна попередити завдяки попередньому висадженню ділянки, що згинає. Якщо деталь необхідно зігнути під кутом, використовують ребро ковадла або отвір у ньому, куди вставляють кінець заготовки. Нагрівати можна лише ділянку деталі, що підлягає гнуттю.

Дугоподібний вигин можна здійснити на розі ковадла, оправленнях або штирях, уткнутих у сталеву дошку.

5) Скручування й звивка

Декоративно виглядає скручений стрижень. При цьому один кінець заготівлі повертається навколо своєї осі стосовно іншого. Один кінець прутка втримується другим ковалем або ж зажимается в лещата, інший просмикується в отвір воротка (потрібного діаметра) і скручується. Звивкою називається скручування декількох прутків між собою.

При звивці метал варто нагрівати до яскраво-червоного або навіть жовтого кольору, щоб уникнути тріщин і розривів.

6) Вигладжування

По закінченні підготовчої обробки заготівки її потрібно ретельно вигладити. Однак цією операцією не слід зловживати, оскільки подекуди, що залишилися вибої, від молотка надають поверхні "живий" вигляд, несуть сліди ручної обробки матеріалу. При вигладжуванні гладилка переміщається по металу поступово уздовж прутка, причому в місцях вигину поверхні можна залишати легкі грані, що надають кованому виробу мальовничий вид.

7) Насічення візерунка

До однієї із заключних операцій ручного кування відносять насічення візерунка. У гарячому виді зубилом на заготовку можуть бути нанесені штрихи, ламані лінії, сітка, шрифт, образотворчі сюжети. Площина при цьому повинна бути рівною, а при насіченні кілець варто користуватися оправленнями або, якщо кільце велике, надягати його на ріг ковадла. Іноді, обробляючи вже готовий виріб, потрібно змінити фактуру поверхні, збагатити її. Це можна зробити підбійками й пуансонами, робоча поверхня яких, стикаючись із металом, надає йому потрібну фактуру.

8) Зборка

Хоча в цей час саме широке поширення одержали заводські форми зварювання: дугова, крапкова, контактна й газова, у художньому куванні застосовують традиційні види скріплення деталей. Це - склепка, зборка на гвинтах, горнове зварювання.

Оскільки всі ці операції відносно трудомісткі, варто уникати непотрібних перехрещувань і перетинань. Якщо потрібно скріпити два прути, що відрізняються по товщині, бажано механічне з'єднання клепкою або болтом, оскільки при сильному горновому нагріванні товстого болта тонкий може згоріти.

Ковальським або горновим зварюванням добре зварюється маловуглеродисте залізо (0,15-0,20% вуглецю). Колись таке залізо звалося ковальським. Зварювання досягається розм'якшенням деталей, що з'єднують, до тістоподібного стану й наступним проковуванням шва.

Цей вид з'єднання має ряд різновидів - внахльостку, встик і врозруб. Тонкі прутки зварюються встик. Внахльостку зварюються більше товсті деталі. Перед зварюванням кінці трохи скощуют для збільшення зварюваної поверхні.

Якщо товщина прутка перевищує 50 мм, може бути застосоване зварювання врозруб. При цьому один з кінців витягається у вигляді клина й вставляється в інший - розрубаний.

Коли деталі підготовлені таким чином, їх нагрівають у ковальському горні до білого розжарення (1300°). У період нагрівання залізо покривається окалиною, її усувають. Виникненню окислів перешкоджає бура, що утворить флюс. Після нагрівання до 1300° шлаки збивають і струшують, слідом за чим починається проковування зварного місця, спочатку ручником, а потім кувалдою. Проковування варто вести від центра до країв для вижимання шлаків.

Коментарi

admin , 23 Грудня 2010 18:01:56
ропорпопро
admin , 23 Грудня 2010 18:02:25
оегненешеш
admin , 23 Грудня 2010 18:02:40
ророророро
gfhjgfhjgfhjfg , 24 Грудня 2010 11:33:14
ghjgfghj
admin , 23 Грудня 2010 18:02:11
ооооооор

Україна, м. Дрогобич, вул. Стрийська, 44

+38 067 340 14 69 — Директор
+38 098 994 36 43 — Менеджер

ironlogic@mail.uaironlogic@mail.ua
  • m_003

  • (sp_007_3)

  • (sp_009)

  • (k_001)

  • (n_002)

  • (p_002_2)

  • A_005

  • (sp_001_2)

  • (sp_008)

  • (vg_001)

  • (vh_006)

  • (vh_001_2)

  • (vh_010)

  • (vh_005_2)

  • (vh_006_2)

  • t_007

  • vh_013_6

  • (km_010)

  • A_004

  • (dv_003)