Головна сторiнка > Блог > Кування від кутюр. Ювелірні ковані вироби

Блог

22 Грудня 2010

Кування від кутюр. Ювелірні ковані вироби

Спокушена в питаннях дизайну публіка сьогодні все частіше повертає погляди убік унікальних авторських робіт. І в тому числі – художніх кованих виробів. Інтерес до діяльності ковалів і ливарів, граверів й ювелірів у наші дні невипадковий; він красномовно свідчить про те, що безликий декор неабияк набрид, стандарт приївся, а в питаннях створення інтер'єра (як, втім, і екстер'єру) спостерігається тенденція до ексклюзива.

При сьогоднішній розмаїтості художніх стилів і способів декорування використання предметів художнього кування по праву займає одне із провідних місць. Небувалий інтерес до ковальського мистецтва ми бачимо повсюдно. Однак найбільш активними "споживачами" кованих виробів виступають, мабуть, саме заміські будинки. Тепер у приватному секторі можна відзначити явне прагнення до будівництва будинків, що вражають не стільки масштабністю, як на початку 90-х, скільки прихильністю до певних архітектурних стилів, розумними пропорціями й шляхетним декором.

У цілому те ж можна сказати й про інтер'єр. Часи фанатичного захоплення надзвичайними за ціною брендами, що претендують на статус модних, проходять. Сьогодні вітаються ексклюзивні, виконані по унікальних технологіях предмети меблів й аксесуари, популярні садова скульптура та інші форми декорування присадибної ділянки. Усе сходиться на тому, що кований, гнутий і литий метал, будучи матеріалом довговічним і досить вдячним у художньому відношенні, упевнено займає нішу, що пустувала довгий час. Ще в залізному віці, зрозумівши, що при нагріванні з металом відбуваються дивні метаморфози, люди навчилися пристосовувати його собі на благо, а згодом - створювати з нього цілком безкорисні, але дуже гарні штучки. Стародавні греки вважали заступником ковальського мистецтва бога Гефеста, складаючи про нього легенди, як про митецького художника по металу. Згадаєте, саме він викував знаменитий щит для Зевса, збрую для Ахілла, колісницю для Геліоса, зброю для Геракла й багато інших предметів, що стали настільки ж безсмертними, як їхні власники. Гефеста традиційно зображували кульгавим, бородатим і похмурим. Похмурим й відлюдним, вимазаним сажею й кіптявою, він рідко залишав свою закопчену кузню, проводячи час у постійній боротьбі з вогнем і металом. І проте, незважаючи на такий, зовсім не божественний, спосіб життя, дружиною його, як відомо, була Афродіта. Парадоксально, але чи не з тих часів повелося, що гарні жінки частенько вибирають собі в супутники життя грубих й "необтесаних", зате мужніх і сильних представників протилежної статі?..

Майстри ковальського мистецтва

У не меншій степені поважали й почитали ковалів і наших далеких предків. Правда, любов ця була з деяким відтінком меркантильності, адже уявити собі життя древніх без кованих виробів, коли й цвяхи, і швейні голки були кованими, попросту неможливо. Не говорячи вже про знаряддя оброблення землі або про зброю. Занадто багато чого було у віданні коваля. Тому питання "Навіщо нам коваль?" у наших далеких предків, швидше за все, не виникало. У колишні часи, як відомо, володіння ремеслом передавалося від батька до сина. Тому замислюватися про вибір професії не доводилося. Якщо в роді були ковалі, отрокові нічого не залишалося, як іти в підмайстри, а згодом ставати ковалем. Нині всі інакше. Коваль - професія рідкісна. І присвячують їй себе зовсім не по примусу батька, а по велінню серця.

Дивно, але факт: сьогоднішні ковалі - люди, як правило, настільки ж нетовариські й замкнуті, мовчазні й філософськи настроєні, як й у стародавності. Видно, у наші дні тяжіння до цього ремесла зароджується десь на генному рівні. Достеменно відомо одне: той, хто один раз всерйоз "занедужав" ковальською справою, так чи інакше залишається вірний їй на все життя. І ні кіптява, ні сажа, ні бруд, ні важка фізична праця не змусять художника по металу згорнути з обраного шляху. По мірках більшості, коваль - людина із причудами. Інші розуміють, що кування - це мистецтво, що неможливо змусити мовчати в собі. А творча фантазія (або креативність?), як показує історія, при будь-якому політичному режимі наполегливо вимагає виходу. Рідна батьківщина в цьому сенсі завжди славилося талантами. Невипадково в нас з'явився знаменитий Вакула - збірний образ, ім'я якого давно стало загальним для позначення майстра рукотворних чудес.

Однак історія пам'ятає й конкретні приклади унікального володіння ковальським ремеслом. Як, наприклад, дамське віяло, відлитий російськими майстрами з міста Касль і отримавший "Гран-прі" на Всесвітній паризькій виставці 1901 року. Ні до, ні після нікому не вдалося досягти настільки ж високого рівня майстерності, коли виріб з металу неможливо відрізнити від ажурного мережива. Ковані вироби - дорослі ігрища Чорний метал - те, із чим найчастіше доводиться щодня зіштовхуватися сучасному ковалеві, створюючи палітру всіляких кованих виробів - від масивних кованих ґрат, що огороджують ділянку навколо будинку, до мініатюрного колечка або сережки для модниці. Так-так, ювелірне мистецтво теж один з напрямків ковальського ремесла! Крім того, сьогоднішні Вакули мають справу з латунню й міддю. Однак обидві вони зустрічаються "у побуті" куди рідше: перша - за рахунок складності обробки, пов'язаної з її пластичними властивостями, а друга - через свою непомірну дорожнечу. Якщо мова йде про мідне кування, наприклад, в інтер'єрі будинку, то це найчастіше декоративні деталі або невеликі окремі предмети.

Сьогодні, як і багато століть назад, коваль застосовує всі ті ж молот і ковадло, використовуючи вогонь і воду. При цьому, на відміну від старожитніх часів, коли в ковальській справі існувала вузька ієрархія, сучасний майстер став фахівцем широкого профілю. Це цілком природно, адже з нашого життя зникли такі спеціальності, як "зброяр", "ножевщик", "панцирщик", "гвоздарщик" або "виготовлювач шкатулок і скринь". У більшості дрібних ковальських галузей руки людини впевнено замінило машинне виробництво, на фоні якого художнє кування стало скоріше виключенням, чим правилом. І ковальську справу в наш час можна сміло позначити таким ємним терміном з кіношної мови, як " натура, що минається". Втім, не все настільки безнадійно. У наші дні самобутність цього ремесла все частіше залучає не тільки професіоналів, яких, на жаль, не так вже і багато, але й аматорів. Ряди шанувальників ковальського мистецтва нерідко поповнюють люди, по роду занять нескінченно далекі від важкої фізичної праці.

Ковальство - у пошані. Сьогодні, незважаючи на те, що розквіт ковальського ремесла залишився далеко в минулому, виробництво кованих виробів з металу переживає піднесення. Предмети кування впевнено переходять із рангу функціонального доповнення в категорію естетичну, у якій найбільше цінуються авторське бачення, творчий підхід й унікальність. Погодьтесь, будь-яку будівлю дивно пожвавлюють вигадливий малюнок віконних решіток або вітіювата огорожа в будинку, кований балкон з орнаментами або, здавалося, залишений у минулому флюгер на даху, ефектний козирок над ґанком або ковані поруччя й сходи.

А скільки захоплення викличе кована альтанка в саду, розставлені уздовж доріжки чавунні ліхтарі або металева скульптура на ділянці! Ковані меблі в інтер’єрі дома, метал з деревом, метал зі склом, чистий метал. В обрамленні кераміки або натурального каменю, уписаний у природний ландшафт, що виділяється силуетом на фоні цегельної кладки, продовженням даху спрямований угору - випробувавши дотик майстра, метал набуває цінність справжнього витвору мистецтва.

Природно, що у зв'язку з відродженням художнього кування спостерігається й цілком закономірний ріст цін на неї. Однак ковальська справа не приносить казковий прибуток - це всього лиш міф. Найчастіше матеріал виявляється набагато дорожче роботи коваля. Ну а вартість виробів ручного виробництва, так ще настільки складне й трудомістке, як художнє кування металу, високо цінується не тільки в нас, але й в усім світі. І природно, залежить від складності роботи. А строки - від майстерності: чим воно вище, тим довше й досконаліше буде коваль виковувати ту або іншу унікальну деталь.

Останні сторіччя художнє кування впевнено допомагає головним чином не озброюватися, а "наряджатися". Замість сокир, списів і пік куди як актуальніше стають канделябри й ручки для дверей, камінні решітки й набори аксесуарів для каміна, що стали обов'язковим атрибутом практично будь-якого заміського будинку. Власне, варто тільки один раз потрапити під чарівність кування, як вона обов'язково "затягне", і тоді вже ніяке лиття, ніяка штамповка не замінять зачарування ручного кованого виробу. А тому й по сей день палає горн, стукає молот і дзенькає ковадло, красномовні символи ковальських справ майстрів.

Джерело: zagorod.spb.ru

Коментарi

admin , 23 Грудня 2010 18:00:00
ййцйцйцй
admin , 23 Грудня 2010 18:00:35
вывфвфыв
admin , 23 Грудня 2010 18:00:21
ыыыфффффф
qwerty , 23 Грудня 2010 18:48:58
asdasdasd
admin , 19 2015 18:35:30
aweawewea
admin , 19 2015 18:36:25
weaee
admin , 19 2015 18:37:04
aeaweaweae

Україна, м. Дрогобич, вул. Стрийська, 44

+38 067 340 14 69 — Директор
+38 098 994 36 43 — Менеджер

ironlogic@mail.uaironlogic@mail.ua
  • m_003

  • (sp_007_3)

  • (sp_009)

  • (k_001)

  • (n_002)

  • (p_002_2)

  • A_005

  • (sp_001_2)

  • (sp_008)

  • (vg_001)

  • (vh_006)

  • (vh_001_2)

  • (vh_010)

  • (vh_005_2)

  • (vh_006_2)

  • t_007

  • vh_013_6

  • (km_010)

  • A_004

  • (dv_003)